Покладу в колиску,
Буду їх гойдати.
Люлі – люлі, доні,
Спіть, вам каже мати.

А у тій кімнаті
Зачинені двері.
Там мала сестричка
Спить в своїй постелі.

І мені матуся
Строго наказала,
Щоб сиділа тихо
І не пустувала.

Бо маленькій Ані
Й року ще немає.
Що ж вона так довго
Все не виростає?

Мама обіцяла:
Принесу сестричку,
Будете ви гратись.
Таку невеличку

Страшно й в руки брати.
Ще й не дозволяють
В возик садовити.
Гримають і лають.

Скільки ще чекати,
Поки пройдуть роки,
І виросте Аня,
Чудо сірооке.

Вже чотири рочки
Маю я від віку.
Старша я сестричка.
Мамина утіха.