Я у ліжечку дрімала І нікого не чіпала. Раптом чую : «чап-чалап». То по ковдрі кілька лап Потихеньку десь пішли. І кого ж це принесли Сни мої із небуття? – І розплющило дитя Свої очі, подивилось, За чийсь хвостик учепилось. Щось м»якеньке рук торкнулось І на волю потягнулось. Мняв! - Мене, мов, відпусти І лягай іще поспи.
|