Оце усе, що зветься щастям? Почути голос твій здаля, Хоча б побачити, зустріти, І серце в дзвони вже вдаря,
Палахкотить в очах багаття, Душа здіймається у вись… І я прошу так небагато: Лишень на мене подивись. У погляді моїм побачиш Усе, чим зараз я живу. Тебе, таким як є, коханий, З недоліками я прийму.
Коли кохаєш – цим живеш лиш. Безсоння, жахи – все пусте. Від зустрічей чекаєш чуда. І зветься щастям це усе.
Приветствую Вас Гость | RSS
