Поміж нас не замок, не брама.
Поміж нас не замок, не брама.
Що ж тримає? Ще можна зайти.
Поміж нас лиш поріг твого храма.
Я до тебе хотіла прийти.
Відщукати тебе у великім
Недосяжнім далекім далі,
Вознести нову пісню хвалебну,
Розповісти про горе й жалі.
Я хотіла знайти в тобі захист,
Розуміння і прощу гріхів.
Душу знову б наповнила радість,
Що мене ти послухать схотів.
Та навіщо Тобі моя сповідь?
В світі безліч ще злиднів, скорбот.
Ти великий, але ж недосяжний.
Закриваю зневірено рот.
І стою я пригнічена раєм.
А довкіль благодать і хрести.
Хор виводить: «Хвалу ми складаєм».
Та не вірю я в тебе, прости.
|
| Категория: мої вірші | Добавил: feriteyl (23 Декабря 07)
|
Просмотров: 478
| Рейтинг: 0.0 |
|
Приветствую Вас Гость | RSS
